My poetry

Кажуть, книга лікує! Це, звісно, добре. Але як важливо натрапити на справді хорошу книгу, а не на черговий потік слів. Спробуємо поділитися з вами справді цікавими книгами, які у важкий момент підтримають, зрозуміють та розрадять.  1. "Сила справжнього" Екхарт Толле Життя - така річ, що без проблем неможливо. Але варто розуміти, що біль - це породження нашого егоїстичного розуму, яке чіпляється за наше слабке "Я". Ба більше, з цього потрібно вириватись! Зараз, тут і тепер. Не чекати завтра, йти і робити. Відкривати свою справжню суть, працювати над самовдосконаленням та жити реальністю. Ну що ж? Може спробуємо?   ​2. "Книга, якої немає" Алекс Новак Складно кожного ранку прокидатись, складно кожного дня йти на роботу, складно кожного року робити стільки справ і, врешті, складно обирати шлях, яким потрібно йти все життя! Набагато простіше розслабитися і нічого не робити, правда ж? А ось спробуйте прочитати книгу Алекса Новака й у вашій голові

Чи існує дружба між представниками протилежних статей? Вічне питання. Щоб знайти на нього відповідь, соціологи різних країн світу не раз проводили соціологічні опитування, але однозначно відповісти не змогли, різні психологи притримуються полярних думок. А якщо вдуматися, то відповісти «ні» було б нелогічно, адже фактично така дружба між деякими дівчатами і хлопцями все-таки існує, але лише за певних умов. А те, що дехто в неї не вірить, не розуміє такої дружби, або конкретна людина не стикалася з таким видом стосунків між протилежною статтю, це не обов’язково означає, що вона не існує чи не має права на існування. Дружні стосунки між жінкою та чоловіком  можуть скластися за різних обставин, тож давайте розглянемо їх… Синиця в руках краще, ніж журавель у небі Хтось із двох любить, але не наважується чи з якихсь причин не може афішувати свої почуття. Або ж друга половинка про них не здогадується, чи, можливо, у неї вже є почуття… до іншої людини. Тоді тому, чиє серце б’ється в

Вона мовчала... Слухала музику дощу, Вдивлялась в даль І мріяла ночами... Як зачарована спостерігала Як краплі розбивались об асфальт, А музика не зупинялась, Вона продовжувала звучать. А Вона і не злякалась... Хоч грім і блискавка Вночі по струнах душі її грали. Музика не зупинялась... Вона продовжувала сидіти І слухати музику дощу, Яка все віддавалась ехом У серці. Так боляче музику слухати цю. Музика - немов життя, мелодія- це її доля, Так думала дівчина ця, Що плакала так сильно як ніколи. Дощ немов розповідав Історію...історію життя: Він то стихав, то ще з більшою силою Розпочинав "новий етю", немов "нове життя". А дівчина продовжувала слухати Як Дощ і Грім злилися воєдино - Це настала дивна ніч, І важка доля для Людини. І стихло Все.. немов і не було Цієї музики, що Вона так любила... Вона продовжувала сидіти, "Останні ноти" в серці бились. Музика вже закінчилась... І на цій казковій "ноті"

Мало хто знає, що час від часу я пишу... пишу і прозу , і вірші. Адже саме творчість рятує людину від цих сірих буднів життя; саме завдяки творчості людина розкривається повністю. Хтось розчиняється у музиці, хтось закохується у поезію ну а хтось може побачити щось прекрасне у декількох фарбах, ненанесених ще на полотно... У віршах мені вдається вилити все, що відчувала. Інколи прокидаюсь вночі і пишу..одразу стає легше, наче камінь з душі впав. Поезія - це надійна пігулка, але її  постійно замало. ЇЇ б доповнити, та янезнаю чим. Тому час від часу ділитимусь своїми словами тут. Кажуть, що творчу людину може зрозуміти тільки така ж людина. Що ж перевіримо...

Ніколи не думала, що зроблю це (створю власний блог). Але сьогодні щось підштовхнуло мене до цього. Запитаєте, що саме? Я не відповім... бо сама не можу визначитись. Це може бути будь що.. Від навколишніх причин до того, що відбувається в душі. Багато, хто пише, що БЛОГ - це своєрідний щоденник, де ти можеш поділитись наболілим. Незнаю наскільки це правда, але в те, що БЛОГ дійсно може стати місцем для твоїх ідей, вражень і переживань я вірю. Що ж настав час перевірити чи зміниться моє життя після того, як я почну вести цей блог. І цими змінами я не забуду поділитись із своїми читачами...